СПЕКТРОКОЛОРИМЕТРИЧНИЙ МЕТОД ОЦІНКИ ПОФАРБУВАНЬ ПЛАТТЯНИХ ТКАНИН РОСЛИННИМИ БАРВНИКАМИ

Необхідність об’єктивної інструментальної оцінки якості колористичного оформлення текстильних матеріалів і виробів в процесі їх виробництва та експлуатації обумовлена низкою причин, а саме:
- ключовою роллю колористичних характеристик у формуванні конкурентоспроможності, рівня якості та безпечності текстильних матеріалів одягового та інтер’єрного призначення;
- значимістю названих характеристик у прогнозуванні термінів експлуатації цих товарів;
- безпосереднім впливом на формування та існування моди на текстиль і одяг різного цільового призначення;
- поширенням тенденції заміни суб’єктивних візуальних методів оцінки колірних характеристик пофарбувань текстильних матеріалів спектроколориметричними методами у практиці зарубіжного текстильного виробництва.
В даній роботі на прикладі пофарбованих рослинними барвниками платтяних вовняних, шовкових і капронових тканин обґрунтуємо доцільність використання спектроколориметричного методу для комплексної оцінки світлостійкості, екологічної безпечності та широти колірної гами пофарбувань названих тканин [1, 2]. При цьому було вивчено вплив виду рослинного барвника, виду протравлювача та виду субстрату названих тканин на формування їх світлостійкості до тривалої дії світлопогоди [2]. Деякі результати досліджень для прикладу наведені на рис.1-2.
Як свідчить аналіз літературних джерел [3,4], для спектроколориметричної оцінки якості пофарбувань текстильних матеріалів і особливо оцінки їх стійкості до дії різних фізико-хімічних чинників в останні роки широкого застосування отримали різноманітні види спектроколориметрів, включаючи спектроколориметр «Пульсар» [5].

Рис.1 Вплив виду рослинних барвників на світлостійкість пофарбувань шовкової платтяної тканини під дією сонячної радіації


Рис 2. Вплив виду рослинного барвника і виду протравлювача на зміну світлостійкості пофарбувань шовкової платтяної тканини під дією сонячної радіації (300 год)
Так, до основних переваг спектроколориметричної оцінки якості пофарбувань на досліджуваних тканинах з використанням спектроколориметра «Пульсар» слід віднести:
1.Спектроколориметр «Пульсар», як і інші типи існуючих спектроколориметрів даного типу «Радуга - 2», «Спектрон», «Спектр» та інші), дозволяє виміряти координати кольору та інші колірні характеристики різноманітних кольорових матеріалів в системах Х,Y,Z і CIEL*a*b*. Це універсальний інструментальний метод, який дозволяє визначати різноманітні колірні характеристики (колірний тон, насиченість, світлоту, колірні відмінності, стійкість пофарбувань до різних фізико-хімічних чинників), як в процесі виробництва, так в процесі експлуатації різноманітних матеріалів (текстилю, паперу, лакофарбових та інших товарів) [5].
2.В практиці виробництва та експлуатації текстильних матеріалів і виробів колірні відмінності текстильних матеріалів переважно оцінюють в системі координат CIEL*a*b*. Комітетом Міжнародної організації стандартизації, який відповідає за вимірювання кольору в текстильній промисловості, рекомендовано наступна формула для розрахунку колірних відмінностей в системі координат  L*a*b* з врахуванням перетворення координат кольору Х,Y,Z в координати кольору L*a*b*, прийнятих в новій редакції системи СІЕ МКО [4]. Наведемо і розшифруємо дану формулу:
ΔЕ (L*a*b*)= [(L*)2+ (a*)2+(b*)2]1/2
В даному рівнянні величини L*a*b* зв’язані з міжнародними координатами Х,Y,Z наступними співвідношеннями:
L* = 25 (100Y/Y0) 1/3-16;
a* = 500 [(X/X0) 1/3- (Y/Y0) 1/3];
b* = 200 [(Y/Y0) 1/3- (Z/Z0) 1/3];
де X0, Y0, Z0 – координати кольору джерела світла.
При цьому, розрахунок, як правило ведеться для джерела даного світла, в якого X0 = 98,04; Y0 = 100; Z0 = 118,103. Зірочки при L*, a*, b* означають відмінність від системи Хантера (L, a, b), в якій ці значення не співпадають.
Існує нагальна потреба використання спектроколориметричних методів для розроблення та спеціалізації рецептурних режимів фарбування текстильних матеріалів рослинними барвниками, як це прийнято в практиці фарбування цих матеріалів синтетичними барвниками [3, 4].
4. З допомогою спектроколориметричного методу представляється можливим оцінити не тільки колірні відмінності, які відбуваються на пофарбованих матеріалах в результаті дії на них різних фізико-хімічних чинників (світлопогоди, мокрих обробок, хімічних реагентів, підвищеної температури), але й появу на цих матеріалах різновідтінковості та різнотону – одної із поширених вад цих матеріалів.
1. Гущак О.М. Оцінка ролі рослинних барвників у формуванні асортименту та якості екологобезпечного текстилю / О.М. Гущак, Б.Д. Семак // Вісник Хмельницького національного університету. Технічна науки. – 2015. - №5. – С.164-172.
2. Гущак О.М. використання рослинних барвників для світлостабілізації шовкових і капронових платтяних тканин / О.М. Гущак, Б.Д. Семак // Вісник Хмельницького національного університету. Технічна науки. – 2015. - №6. – С.119-125.
3. Кириллов Е.А. Цветоведение / Е.А. Кириллов. – М.: Легкпромбытиздат, 1988. – 127с.
4. Петрова И.Н. Ассортимент, свойства и применение нетканных материалов / И.Н. Петрова, В.Ф. Андросов. – М.: Легкпромбытиздат, 1991. – 208 с.
5. Пигменты и наполнители неорганические. Методы определения цвета и белизны. ГОСТ 16873-92