АНАЛІЗ СУЧАСНОЇ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ ВИРОБНИЦТВА КОРМІВ

Сахно Т. В., с. н. с., д. х. н., професор
Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»;
Крикунов О.А., Полтавське відділення Академії наук технологічної кібернетики України

АНАЛІЗ СУЧАСНОЇ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ ВИРОБНИЦТВА КОРМІВ
Впровадження європейських стандартів шляхом гармонізації, скасування суперечливих національних стандартів та ГОСТів до 1992 року вимагає підписана Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом з іншої сторони та ратифікована законом України № 1678-VII від 16.09.2014 [ ]. Зміни повинні бути проведені упродовж 10-ти років.
Але для промислових підприємств України, які значно відстають від європейських та мають іншу швидкість науково-технічного розвитку, пряме прийняття європейських стандартів не завжди ефективне. Тому важливо своєчасно відстежувати реальні можливості українських підприємств та визначати їх готовність до переходу на нові стандарти.
Запорукою розвитку тваринництва, птахівництва, рибальства та харчової промисловості України є комбікормова галузь агропромислового комплексу країни. Вона є перспективною в зв’язку з існуванням в Україні потужної сировинної та матеріально-технічної бази.
Досягнення високого рівня захищеності здоров’я людей та тварин є однією з фундаментальних цілей харчового законодавства, як встановлено в Регламенті Європейського Парламенту [ ]. Даний Регламент також впровадив підхід “від поля до виделки ”, призначаючи корми чутливою ланкою на початку харчового ланцюга.
Виробництво кормів - важлива мета для європейської сільськогосподарської продукції, враховуючи, що корми є винятково значущими для тваринників, яким належить 5 мільйонів голів худоби, оскільки вони являють собою найбільші витрати, зазначено в Регламенті ЄС [ ].
Мета роботи – проаналізувати сучасні законодавчі, нормативні документи, а також літературні дані щодо ролі системи простежуваності для забезпечення безпечності харчових продуктів.
Формулювання цілей дослідження. Метою дослідження є вивчення сучасного стану комбікормового виробництва, факторів підвищення ефективності виробництва кормів, вивчення змін на ринку виробництва комбікормів, прогнозування розвитку комбікормового виробництва в сучасних умовах.
ІІ. Постановка завдання. Завданням даної статті є висвітлення результатів дослідження основних проблем, що стосуються процесу формування та функціонування ринку кормової продукції, можливостей їх вирішення на основі державного регулювання через створення нормативно-правової бази, а також визначення перспектив розвитку такого ринку.
Сучасна нормативна база, на якій формувався єдиний нормативний простір, нині включає три складові: базова модель технічного регулювання, що запроваджена в Європейському Союзі, санітарні та фітосанітарні заходи, система безпечності харчових продуктів та кормів для тварин [ ]. До 2020 року в агрохарчовому секторі України згідно з європейськими вимогами мають бути впроваджені санітарні та фітосанітарні заходи [ ], що є ключовою складовою частиною системи безпечності харчових продуктів та кормів для тварин.
Загальна кількість стандартів, що підготовлені міжнародними та європейськими організаціями зі стандартизації (ISO, IEC, ІTU, CEN, CENELEC), становить майже 70 тис. од., у т.ч. для агрохарчового сектора (сільське господарство й харчова промисловість) – понад 2,1 тис. Законодавча база Співтовариства нині включає понад 1,7 тис. директив ЄС, регламентів, рішень та поправок до них, у т.ч. відносяться до аграрного законодавства - 40% (сільське господарство та харчові продукти), а для реалізації Нового підходу до технічного регулювання і стандартизації – було залучено більше двадцяти [ ].
У сфері регулювання ринку комбікормової продукції, діють такі основні правові акти ЄС:
Регламент (ЄС) № 1831/2003 з питань кормових добавок для використання в годівлі тварин від 22.09.2003р.;
Регламент (ЄС) №767/2009 з питань розміщення на ринку і використання комбікормів від 13.07.2009р.;
Регламент (ЄС) №178/2002 про встановлення загальних принципів і правил в продовольчому праві, про створення європейського органу по безпечності харчових продуктів і про встановлення процедури забезпечення безпеки харчових продуктів від 28.01.2002р..
ISO 22005:2007 «Простежуваність у кормових та харчових ланцюгах. Загальні принципи і основні вимоги до системи проектування та реалізації» [ ]. Включає кілька важливих положень, спираючись на які можна досягти вирішення поставлених завдань.
Як свідчить міжнародна практика, ефективне правове регулювання якості сільськогосподарської продукції та відповідна законодавча база є важливим елементом в системі забезпечення безпеки продукції харчового призначення [ ]. Зокрема, цим питанням присвячена Постанова (ЄС) № 178/2002 Європейського парламенту та Ради від 28 січня 2002 року про встановлення загальних принципів та вимог харчового кодексу, створення Європейського органу з безпечності харчових продуктів та про встановлення заходів для безпеки харчових продуктів, яка стала основою для всеосяжного й всеохоплюючого стандарту з гігієни на харчові і кормові продукти. На правовій основі постанови (ЄС) № 178/2002 (розділ III і розділ IV) була створена система швидкого попередження — Rapid Alert System for Food and Feed (RASFF) [ ] для повідомлення безпосередніх або опосередкованих ризиків для здоров'я людини, що походять від харчових і кормових продуктів. Через цю систему країни-члени, Європейський орган із безпечності харчових продуктів — European Food Safety Authority (EFSA), комісія (яка відповідає за управління), країни, що вступають до ЄС, треті країни і компетентні організації, об'єднані у мережу. Якщо один з членів дізнається про серйозний ризик, то він повідомляє про це комісії, яка в свою чергу передає цю інформацію через мережу [ ].
У межах системи швидкого попередження розрізняють три види повідомлень:
1) попереджувальні повідомлення (Alert Notification) стосуються харчових продуктів або кормів, від яких походить ризик для здоров'я людей і які перебувають в одній з держав, що входять до мережі. Якщо компетентний орган отримує попереджувальне повідомлення, то він відразу починає процес відкликання продукції. Якщо уражений товар вже може бути у споживача, то надсилається попередження громадськості, наприклад, у формі повідомлення для преси від виробника або імпортера чи найвищого компетентного органу країни;
2) інформаційні повідомлення (Information Notification) стосуються харчових або кормових продуктів, що несуть загрозу для здоров'я людей, але яких ще немає в обігу. Переважно ці інформаційні повідомлення стосуються продуктів, які були перевірені й отримали відмову на зовнішньому кордоні ЄС;
3) підсумкові повідомлення — це додаткова інформація, яка доповнює чи актуалізує інформацію з попереджувального або інформаційного повідомлення. Комісія ЄС щотижня надає звіт про всі попередження й інформаційні повідомлення в Інтернет. В ньому вказуються: вид продукту, визначений ризик, походження продукту, країна-член, що повідомляє.
ВИСНОВКИ 1. Законодавство, що стосується безпечності кормів та харчових продуктів, є важливим стимулом для виробників до створення системи ідентифікації, реєстрації та простежуваності. Простежуваність як механізм забезпечення безпеч¬ ності та якості харчових продуктів нині перебуває на передньому краї законо¬ давчих вимог в усьому світі.
2. Система простежуваності посилює контроль та нагляд за якістю й безпечністю харчових продуктів у ланцюгу «від ферми до столу».
3. Глобальний стандарт простежуваності GS1 – всеохопний опис алгоритму дій з розроблення системи простежуваності в харчовому ланцюгу і дає змогу підприємствам розробити власну систему.

Література