ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ТОВАРОЗНАВЧОГО ПРОФІЛЮ

Доманцевич Н.І., д.т.н., проф.,
Семак Б.Д., д.т.н., проф.,
Львівський торговельно-економічний
університет, Україна
nina.domantzevich@gmail.com


ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ТОВАРОЗНАВЧОГО ПРОФІЛЮ

Як відомо, суттєві зміни в повсякденному житті та економіки нашої країни в останні роки обумовили значні зміни у потребах чи системі підготовки фахівців різного профілю, включаючи підготовку товарознавців вищої кваліфікації. Назвемо основні із таких змін, безпосередньо пов’язані з формуванням якості фахівців товарознавчого профілю. Це стосується перш за все:
- відкриття нових товарознавчих спеціальностей та спеціалізацій у вузах сфери торгівлі та легкої промисловості України;
- перехід на ступеневу форму підготовки фахівців товарознавчого профілю;
- корінна перебудова змісту навчальних програм при вивченні курсів товарознавства непродовольчих товарів, орієнтованих на вимоги ринкової торгівлі, міжнародних стандартів до асортименту, якості та безпечності непродовольчих товарів;
- впровадження у практику навчального процесу товарознавчо-комерційних факультетів вузів сфери торгівлі та легкої промисловості конпетентнісного підходу при використанні сучасної контекстної форми навчання, ефективність яких вже апробована у багатьох зарубіжних країнах.
В даній роботі ми обмежимося розглядом тільки одного із аспектів цієї різнопланової проблеми, а саме – пошуком шляхів вдосконалення підготовки аспірантів товарознавчого профілю, які нині відносяться згідно із діючими освітніми стандартами до двох спеціальностей:
- 076 “Підприємництво, торгівля та біржова діяльність”;
- 182 “Технологія легкої промисловості”.
Необхідність подальшого вдосконалення системи підготовки аспірантів названих спеціальностей обумовлена низкою чинників.
Назвемо основні з них:
- потреба реалізації вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 261 від 23 березня 2016 року “Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах)”;
- суттєва переорієнтація професійної спрямованості підготовки аспірантів товарознавчого профілю у зв’язку із відкриттям в останні роки спеціальностей 076 і 182;
- поява на ринку України нових видів товарів в результаті використання в різних галузях промисловості новітніх енергоощадних, ресурсозберігаючих, екологоорієнтованих, НБУК технологій;
- імплементація в практику вітчизняного виробництва товарів вимог міжнародних стандартів замість вимог застарілих стандартів країн СНД.
Оскільки освітньо-наукова та наукова програма підготовки аспірантів спеціальностей 076 і 182 суттєво відрізняються, представляється доцільним виявити, що є спільним у змісті їх підготовки, а що їх розрізняє.
По-перше, аспіранти обох спеціальностей (076 і 182) перш за все повинні мати фундаментальну товарознавчу підготовку та володіти сучасними методами аналізу та оцінки оптимальності структури асортименту, рівня якості та безпечності різних за призначенням і способом виробництва видів непродовольчих товарів. Вони повинні знати особливості сучасних технологій виробництва і нового асортименту товарів, отриманих за цими технологіями. Вони повинні знати також особливості структури видового асортименту, вимоги до якості та безпечності непродовольчих товарів імпортного виробництва, які в даний час домінують на вітчизняному ринку, знати вимоги міжнародних стандартів до асортименту і якості вітчизняних товарів.
У результаті виконання освітньо-наукової програми спеціальностей 076 і 182 аспіранти повинні набути відповідну суму компетентностей, націлених на:
- здобуття глибинних знань із нових спеціальностей, які дозволяють їм: засвоїти основні концепції розвитку окремих галузей науки та промисловості, досягти розуміння теоретичних і практичних проблем їх розвитку, оволодіти термінологією із досліджуваного наукового напряму;
- оволодіння загальнонауковими компетентностями, спрямованими на формування системи наукового світогляду, професійної етики та загального культурного кругозору;
- набуття універсальних навичок дослідника у сферах підприємництва, торгівлі, біржової діяльності, асортименту, якості та безпечності товарів легкої промисловості; використання у наукових дослідженнях сучасних наукових технологій;
- здобуття необхідних іншомовних компетентностей, достатніх для представлення та обговорення результатів дисертаційних та інших досягнень іноземною мовою.
Перераховані блоки питань повинні знайти відображення в навчальних освітньо-наукових програмах аспірантів спеціальностей 076 і 182.
Що стосується вибору тем і професійної спрямованості дисертаційних робіт аспірантів спеціальностей 076 і 182, то вони, на наше переконання повинні базуватись на:
- усесторонньому патентному пошуку та аналізі літературних джерел, присвячених розв’язанню актуальних проблем використання новітніх технологій виробництва товарів, оптимізації структури їх асортименту, підвищенню якості та безпечності;
- розв’язання конкретних проблемних завдань, пов’язаних із сучасним розвитком вітчизняного підприємництва, торгівлі, біржової діяльності та розвитку новітніх технологій легкої промисловості, оптимізації структури асортимент товарів, а також підвищення їх якості та безпечності;
- розв’язання існуючих проблем на ринку товарів легкої промисловості України, пов’язаних із реалізацією Угоди про асоціацію України з ЄС, Угоди про зону вільної торгівлі, програми СОТ та іншими.
Що стосується різниці у змісті підготовки докторів філософії зі спеціальностей 076 і 182, то вони визначаються:
- відмінностями навчальних планів підготовки аспірантів названих спеціальностей;
- відмінностями освітньо-наукових програм підготовки аспірантів спеціальностей 076 і 182 із профільних дисциплін;
- специфічністю і професійною спрямованістю дисертаційних робіт цих аспірантів;
- відмінностями у арсеналі набутих компетентностей в процесі навчання в аспірантурі.
Список використаних інформаційних джерел: Постанова Кабінету Міністрів України № 261 від 23 березня 2016 року “Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах)”